Конверты: что бы победить, нужно возглавить! А чтобы не спалили – отчитаться!

Конверты: что бы победить, нужно возглавить! А чтобы не спалили – отчитаться!

Шановні читачі! В продовження теми, яка була висвітлена в публікації «Особливості національної фінансової дисципліни, чи що написано пером, за те й будуть тягати…», хочемо закликати Вас до поміркованості у висновках щодо заяв правоохоронних органів про ліквідацію конвертаційних центрів та попередження подальших збитків державі. Не будьте легковірними та «Учите мат. часть!». Адже у нашій державі звели до небачених висот практику звітування та показників.

Проаналізувавши річну звітність податкових органів та органів внутрішніх справ щодо боротьби з економічними злочинами, ми були просто в екстазі. А ознайомившись з останніми досягненнями черкаських міліціянтів у боротьбі з ТОВ «Уманьавтодор» (викрадення посадовими особами товариства 34 млн. грн. державних коштів), ми взагалі у захваті! Але чому ж не вистачило снаги ні у органів ВС, ні у панів журналістів роз’яснити широкому загалу, яким чином можна було вкрасти 34 млн. грн..? На підводі? Чому ж тоді ніхто не бачив як вказані посадовці вивозили (напевне візками) гроші з приміщення підприємства?

Ну це звичайно жарти… Ми розуміємо, що мова йде про схеми перерахунку безготівкових коштів. Тобто ВАТ «Уманьавтодор» підозрюється у використанні фіктивного підприємства для того, щоб перевести на нього частину коштів, отриманих від держави на проведення ремонту певної частини дороги. За якийсь процент, особи, пов’язані з таким підприємством, зняли отримані кошти з банківського рахунку та, за мінусом свого заробітку, повернули готівку комусь з посадових осіб товариства, а та клята дорога залишається до цього часу не відремонтованою.

Хочемо запитати одне питання, зрозуміле в першу чергу державним службовцям, які мають справу з державними закупівлями: чи врахували панове журналісти заборону здійснювати авансування повного обсягу робіт, які були замовлені за бюджетні кошти? У даній сфері неможливо перерахувати кошти підряднику, якщо робота, що виступала предметом такого підряду, не була виконана. Створення дебіторської заборгованості для замовника, який працює з бюджетними коштами, заборонено. То були чи не були виконані роботи, за які перераховані сумнозвісні 34 млн. грн.?

Але для чого розкривати усю суть? Як казав товариш Конфуцій «Народ должен быть сыт и темен», інакше він зрозуміє, що після того, як п. Азаров занепокоївся станом доріг в Україні, силовому апарату необхідно терміново видати результат. І чим більше – тим краще. 34 млн. грн.. якраз підходять.

«Бехи» (можливо у купі з податковою) так звикли працювати за принципом «папір усе стерпить», що трішки не врахували змін у законодавчій базі. А положення цивільного та господарського законодавства України вони напевно забули після закінчення ВУЗу. І принцип диспозитивності, свободи цивільно-правового договору та презумпція чинності правочину якось випав з їх освіти. Чи програма НАВСУ і Академії податкової служби не переобтяжена такими «непотрібними» поняттями?

Коротко, вони означають наступне: фізичні та юридичні особи мають право укладати будь-які договори, навіть ті, що прямо не передбачені цивільним чи господарським кодексом (тобто на свій розсуд передбачати взаємні права та обов’язки). Єдине обмеження такого принципу – договори не повинні суперечити чинному законодавству України (наприклад не можна продати квартиру із зареєстрованою в ній неповнолітньою дитиною, без дозволу органів опіки і піклування). Презумпція чинності правочину означає, що будь-яка укладена угода є чинною до моменту, поки її недійсність не встановлена судом.

Для тих читачів, які ще не стикалися з особливостями роботи контролюючих органів по відпрацюванню «фіктивних» підприємств повідомляємо, а для тих хто стикався, нагадуємо основну схему:

1. Встановлення наявності господарських відносин живого підприємства (вигодонабувача) з підприємством з ознаками фіктивності.

2. Проведення перевірки вигодонабувача (податкової, ревізії держфінінспекції тощо) .

3. Автоматичне визнання усіх угод між живим підприємством та «фіктивним» нікчемними, тобто такими які не мали на меті досягнення юридично значимих наслідків, суперечать моральним засадам суспільства і т.д.

4. Автоматичне донарахування суми податку, виходячи з усього обсягу господарських операцій між «живим» підприємством та «фіктивним».

5. У випадку з державними коштами – автоматичне віднесення усієї суми по господарським зобов’язанням до завданих державі збитків.

Можливо така схема і заслуговувала б на життя, якщо б не ряд «але». Першим є так звані ознаки фіктивності та джерела їх отримання. В більшості, такі ознаки містяться в автоматизованих інформаційних системах, якими користуються правоохоронні (контролюючі) органи. Зокрема мають значення такі критерії – знаходження за місцем реєстрації, чи є керівник та бухгалтер однією особою, кількість працюючих осіб, обсяг статутного фонду, вартість основних засобів тощо. Основним з цих критеріїв є незнаходження за місцем реєстрації. І якщо такий факт є відомим податковим органам, то підприємству замовнику про це дізнатися неможливо.

В більшості підприємства перестраховуються і вимагають витяг з державного реєстру у своїх контрагентів, однак його наявність далеко не гарантує подальшу безпеку.

Підприємці знають, що отримати в обліках податкової «8, 9 чи 10 стан» швидко, а от його усунути – довго. Саме для «живих підприємств». А якщо це сталося у звітний період? У такого підприємця не приймуть податкову звітність, а у його контрагентів почнуться перевірки.

Знаковим у цій ситуації є те, що контролюючі органи не цікавляться матеріальними наслідками «фіктивних» угод і найперше питанням – чи було щось виготовлено, здійснено чи поставлено на виконання зобов’язань, які ними передбачені? І що робити з результатом, який було отримано?

Оскільки визнання такого матеріального наслідку виконання спірних угод руйнує струнку картину «фіктивності» та знищення «конвертаційних центрів», українці борці з економічними злочинами прийняли єдине можливе у цій ситуації рішення – вони раптово починають хворіти на сліпо-глухо-німо-амнезію, коли на нього натрапляють.

Слід вказати, що з часу застосування положень щодо фіктивності угод органами ДПС та ДФІ, адміністративними судами вже сформована практика розгляду спорів щодо скасування наслідків перевірок підконтрольних суб’єктів і ця практика однозначно вказує на те, що ознаки фіктивності – далеко не основна підстава визнання угоди нікчемною. Скасовується величезна кількість постановлених органами ДПС податкових повідомлень-рішень.

Залишається правда незрозумілим, чому контролюючі органи уперто продовжують ігнорувати положення чинного законодавства та судової практики із зазначеного питання. Напевно, вони дуже переймаються питанням завантаження судів та адвокатів. Хай також мають шматок хліба.

Насправді викладене має прямий зв’язок до ситуації з ВАТ «Уманьавтодор» та його контрагентами, оскільки протягом 2011-2012 років, вказане підприємство постійно судиться з органами ДПС з приводу донарахування податкових зобов’язань за «фіктивними угодами». І виграє. Наприклад, це стосується справи, що розглядалася Київським окружним адміністративним судом № 2а-1530/12/2670 за позовом публічного акціонерного товариства “Київський річковий порт” до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС за участю прокуратури Подільського району м. Києва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, яким підтверджено існування ланцюгу господарських правовідносин між портом, ТОВ «СГ-Груп» і ВАТ «Уманьавтодор», ТОВ «Логокомп», ТОВ «Паритет ТМ» і т.д.

Іншою схожою справою, є справа № 2а/2370/89/2012, що розглядалася Черкаським окружним адміністративним судом за позовом «Уманьавтодор» до Уманської ОДПІ Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень. Товариство виграло справу та довело, що фіктивні, на думку податкової, операції з ТОВ «СпецТехноСтрой»та однією з фізичних осіб підприємців мали місце.

Хочемо наголосити, що в ситуації з ВАТ «Уманьавтодор» йде мова про товарні операції – виконання робіт, які можна обміряти, оглянути, перевірити. Однак кому це насправді потрібно? Точно не борцям із економічною «злочинністю».

І ця ситуація відображає ще одну небезпечну для звичайного підприємця ситуацію – при скасуванні рішення податкового органу, висновки його перевірки (акт) не скасовується, оскільки є лише думкою ревізорів – учасників перевірки.

Але для органів дізнання та попереднього слідства (внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки і т.д.) зазначений документ має конкретний процесуальний статус – висновок спеціаліста та є підставою для порушення кримінального провадження за новим Кримінально-процесуальним кодексом, а відповідно можливістю для проведення слідчих дій та запровадження інших обмежень господарської діяльності, прав і свобод людини та громадянина.

Іншим аспектом, який доповнює загальну картину є те, що згідно з позицією Генеральної прокуратури України, на кримінальні провадження щодо розкрадання коштів з використанням службового становища (ст. 191 Кримінального кодексу України), не розповсюджуються положення пленуму Верховного суду України про неможливість порушення кримінальної справи до остаточного вирішення адміністративним судом питання законності податкового повідомлення-рішення (п. 11 Постанови від 08.10.2004 року №15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів»). Незважаючи на те, що фабула розкрадання випливає з акту перевірки, а акт перевірки є основним доказовим документом де містяться підстави для кримінального провадження.

Тому, навіть за умови подальшого скасування у суді результатів перевірки чи доведення факту отримання товарів, послуг чи робіт, кримінальне провадження буде продовжуватися. Ви самі розумієте, з якою метою це робиться.

А тепер шановні читачі, зведіть до купи наступні факти:

1. Наявність дефіциту державного бюджету в обсязі 40 млрд. грн.

2. Оголошення про заплановане проведення 2500 перевірок суб’єктів господарювання, особливо тих, що виконували роботи з підготовки до Євро 2012.

3. Занепокоєння кабінету міністрів, у лютому п.р., у стані доріг в Україні, «покращення» яких входило до плану підготовки до чемпіонату, рівнем підготовки до якого чудово звітував уряд та партія перед минулорічними виборами.

4. Миттєвий результат у вигляді «ліквідації» конвертаційного центру з мільярдним оборотом (Браво!!! Тільки отримати від нього кошти не можливо, оскільки у нього вони просто відсутні, а зазначений мільярд існував тільки на папері).

5. Переведення спору щодо фактичного існування правовідносин з адміністративної площини у сферу кримінального права, де контролюючі органи (особливо прокуратура) замість нагляду за дотриманням законності вишукують нові способи його спотвореного тлумачення.

6. Формальний підхід до кримінальних проваджень, який дозволяє повністю знехтувати конституційним принципом – усі сумніви на користь підозрюваного чи обвинуваченого, а також кримінально-процесуальним принципом неможливості будувати обвинувачення на непрямих доказах.

І отримаєте структуровану систему стяжання коштів. Лицемірну і продуману. На думку Politica-Ua, ситуація з Уманьавтодором – перша ластівка. Далі будуть… Будуть вижимати і вижимати. І новостворене Міністерство доходів і зборів, і правоохоронні органи і прокуратура. Усі.

І після цього, уряд непокоїться відтоком закордонних інвесторів з країни! Їх не хвилює можливість використання конвертаційних центів, їм важливі стабільні – незмінні правила гри…

Існування конвертаційних центрів в Україні уже стало супутнім явищем нашої економіки. Як не дивно, якщо вони зникнуть, багато галузей народного господарства потраплять у довгострокову кризу.

Але як назвати ситуацію, коли під «дахом» податкової функціонують погоджені «площадки»,що формують податковий кредит з ПДВ, надаючи майже державні гарантії, а потім, ця ж податкова, знаючи усіх контрагентів та використовувані структури, починає їх відпрацювання? З одного боку – підприємці, які користуються послугами «конвертів» винні у своїх проблемах самі. Але з іншого боку – це цілеспрямований «развод на бабки». Холодний, безпринципний і, що саме погане, побудований на бажанні звичайного підприємця працювати, якось зберегти свій бізнес від того краху, до якого його штовхає держава.

Цей «развод» має один принцип дії: контролюючі органи, використовуючи свої повноваження, дозволяють працювати конвертаційним структурам протягом певного проміжку часу. А потім починають операцію «Крах надій». І трусять контрагентів. Так, не конвертаторів, які отримують відстрочення покарання за статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво), а живі підприємства за статтею 212 КК України (реальний строк позбавлення волі та мільйонні штрафи. І не прямих контрагентів, а контрагентів у 3, 4, 5 колінах ланцюга поставки послуг, які не мають жодного стосунку до конвертації чи ухилення від оподаткування і працювали з такими ж живими підприємствами.

Таким чином, доцільно дійти наступних висновків.

1. На даний час в Україні створена та функціонує система здирництва, що контролюється владними структурами.

2. Ця система діє у загальнодержавному масштабі, є структурованою, не залежною від окремих осіб та посад, а також користується підтримкою на високому державному рівні.

3. Система постійно оптимізується та розширюється. Створення нових інструментів такої системи (зокрема інформаційних) має вигляд «покращення» рівня соціальних послуг, однак насправді спрямоване на забезпечення контролю над усіма фінансовими потоками.

Хто ж основні діючі особи? Подумайте самі. Але чи не тріснуть у них кармани від надлишкового тиску грошей? Отже з букв «Ж» «О» «П» і «А» слово «ЩАСТЯ» якось не складається. І напевно ніколи не складеться. Для нього потрібні якісь інші літери, а нашій державі, якісь інші лідери.

Без надії на краще, Politica-Ua.com – И больше никаких игр…


Источник: “http://politica-ua.com/konverty-chto-by-pobedit-nuzhno-vozglavit-a-chtoby-ne-spalili-otchitatsya/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя